ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У 5 КЛАСІ

            Перехід учнів з початкової школи до середньої викликає зростання стресового навантаження як на самих учнів, так і на їхніх батьків. Це пов'язано з появою нового класного керівника, нових вчителів, предметів, кабінетною системою навчання та ще й співпадає з віковими змінами — вступом дитини у підлітковий вік. Для учня і для учнівського колективу перехід у п'ятий клас може стати початком нового життя, нових успіхів, розкриттям нових граней характеру, власних здібностей, прихованих ресурсів.

У 5 класі змінюються умови навчання: з'являється класний керівник та вчителі з різних предметів. Цей період є досить сприятливим для адаптації школяра до нових умов навчання. Діти чекають змін на краще, бажають стати дорослішими, налагодити взаємини з учителями, робити так, щоб дорослі пишалися ними, були задоволені, «не засмучувались».

Основне новоутворення цього періоду — відкриття нового рівня самоусвідомлення, «Я-концепції»: бажання зрозуміти себе, свої здібності й особливості, свою схожість та відмінність від інших, свою унікальність і неповторність, формується система самооцінок. Це — найважливішій період для розвитку повноцінного спілкування.

У роботі шкільного психолога в період адаптації п'ятикласників основними завданнями стають:

розвиток шкільної мотивації, формування інтересів;

розвиток навичок спілкування з однолітками та дорослими;

розвиток впевненості в собі, формування ставлення до успіхів та невдач;

формування уявлення про себе як про людину з великими можливостями.

Для успішної адаптації учнів 5-х класів робота психолога обов'язково будується таким чином:

з учителями: звертати увагу на вікові та індивідуальні особливості кожної дитини;

з батьками: допомога, підтримка та похвала;

з учнями: знайомство із собою, самопізнання, впевненість у своїх здібностях.

Представлені види роботи з практичного досвіду з подолання проблем п'ятикласників до нових умов навчання, випробувані мною у практичній роботі, мають дієвий позитивний результат, дають змогу оцінити результативність зусиль кожної дитини, педагогічного колективу, психолога, адміністрації та батьків у вирішенні питань адаптації.

Мета такого супроводу — збереження психічного та психофізичного здоров'я, попередження психічного перевантаження, сприяння процесу адаптації та соціалізації учнів.